Вивчення зарубіжної літератури має здійснюватись на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного та компетентнісного підходів.
Метою вивчення курсу зарубіжної літератури у коледжах, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти, є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.
Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі завдання:
І. Навчальні:
формувати у студентів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури народів світу; читацьку потребу, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;
ознайомити студентів із сукупністю відомостей про вершинні явища світового літературного процесу означеного періоду; з основними етапами його розвитку, чинниками, що вплинули на процес оновлення та модернізацію художніх стилів, методів, форм художньої виразності;
висвітлити найважливіші періоди творчого шляху визначених програмою авторів, творчою історією їх літературних творів;
розкрити проблематику та ідейно-тематичну основу художніх творів, особливості їх композиції, сюжету, авторського задуму;
визначити місце і значення творчості письменника у розвитку світової культури, а також їх творів (збірки, роману, повісті, поеми тощо) як у творчому доробку митця, так і в літературному процесі даного періоду;
виявити нові засоби та форми художнього самовираження митця в межах певної доби, течії чи напряму у мистецтві;
навчити студентів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур;
давати студентам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння ними головних закономірностей розвитку літературного процесу;
закріплювати зі студентами вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
спонукати студентів до власного оціночного судження щодо літературно-критичного аналізу вивченого твору в цілому, проблематики, характеристики головних героїв художніх творів, методу та стилю автора;
розвивати усне й писемне мовлення студентів, мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо), літературно-творчі спроможності молоді: готувати доповіді, реферати, пошуково-дослідницькі роботи, проекти, презентації, писати твори на літературні та публіцистичні теми;
підвищувати читацьку культуру студентів, критичне мислення, навички самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;
стимулювати у студентів бажання самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію під час навчального процесу.
ІІ. Виховні:
стимулювати інтерес до читання в цілому, що сприятиме визначенню кожним студентом програми особистої пізнавальної діяльності при вивченні курсу зарубіжної літератури;
підтримувати у студентів стійку мотивацію вивчення зарубіжної літератури, відчуття краси та виразності художнього слова, духовно-емоційну відкритість щодо кращих здобутків світового літературного письменства, інтерес до художнього світу кожного митця;
розвивати свідоме зацікавлення набутками світової літератури, а через художні твори – поваги до народів, толерантного ставлення до їх культури, традицій, звичаїв та обрядів;
прищеплювати повагу до художнього твору як унікальної одиниці передачі інформації, як витвору мистецтва;
сприяти виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань студентів, їх стійких моральних переконань, відчуття необхідності виконання суспільного обов'язку;
формувати розуміння студентами виховного змісту морально-філософських категорій добра і зла, гуманістичного світогляду, не сприйняття культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;
розкривати руйнівну силу впливу життєвих спокус на особистість людини, поняття злочину і кари, свободи у взаєминах людини і суспільства;
підвищувати загальний рівень культури студентів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;
спонукати студентів до постійного морального та естетичного самовиховання та самовдосконалення, розвитку власних творчих обдарувань та нахилів;
виховувати у студентів повагу до духовних скарбів народів світу, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно зі здатністю формулювати й активно відстоювати власну позицію, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій.
ІІІ. Читацька культура:
формувати у студентів вміння оцінки та тлумачення (інтерпретації) художнього твору на підставі літературознавчого дослідження та права читача на особистісне оціночне судження;
відпрацьовувати навички компаративного аналізу художніх творів та зіставлення героїв в межах одного твору чи різних творів; здатність бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
усвідомлювати, що художній переклад – співтворчість, а художній текст - “вирішальна істина” у дискусії;
розвивати культуру мовлення студентів та виразного читання ними художніх текстів різних жанрів, майстерність полеміки;
прищеплювати молодому поколінню високий естетичний смак.
